Як Незбагненно! Іду в минуле...
Як же без нього життя ріка?
Спита прийдешнє:Ви щось забули?
Ще ж бо нічого собі така...
Облиште, пані тягнути волок,
Воно псує жіночність в вас
Занотувати мали б в сорок...
Вам, справді, пані, не до нас
Якраз навпроти, та далеченько...
Прийдеться ніжки натовкти,
Але ж то ніжки... не серденько.
Воно вартує того 'Йти'
Ви тут залиште, усе, що тягне,
Додолу той тягар пустіть
В прийдешнім - дещо інші ваги,
Старого мотлох не несіть.
І не смакуйте, ви пані, з того,
Що воно ваше і святе.
Залиште розібратись Богу,
Він потурбується про все.
Не озирайтеся в минуле,
Воно минуло, перейшло.
Безцінний досвід осягнули
Він, як настояне вино.
У насолоду смакуйте, пані.
Навчіться вже себе любить
І стануть святом дні звичайні
Лиш зрідка спогадів торкніть
Н.Карплюк- Залєсова
17.10.19.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851729
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.10.2019
автор: Надія Карплюк-Залєсова