Як не біжи - все рівно стоїш на місці
Як не кричи, з твоїх вуст тільки тиша
Вії промоклі - фантазій убивці
Пальці шрамовані, збитим почерком пишуть
Спина в ножах, прорізаються крила
Твоє ім'я стає світлом із присмаком правди
Під язиком зародився супротив, накрило
Хто тебе буде чекати?
Зраджені вірою, випиті аж до дна
Спалені дотиком підлим й лукавим
Ти не біжиш, але тінь твоя надто швидка
Надто яскрава
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851765
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.10.2019
автор: Марамі