🌾🌾🌾🌾🌾🌾🌾🌾🌾🌾🌾🌾
Я дуже люблю...квіти,
Та не гарно зібрані в розкішний букет,
А коли із землі проростають розлогі віти,
Не загорнуті в папір чи пакет.
🌾🌾🌾🌾🌾🌾🌾🌾🌾🌾🌾🌾
Я дуже люблю квіти,
І навіть якщо дощ пелюстки надірве,
Що може бути кращим на білому світі,
Коли краса живе.
🌾🌾🌾🌾🌾🌾🌾🌾🌾🌾🌾🌾
Коли живе вона не в вазі на пальцях дні,
Поки не викинуть її любувати безхатькам очі,
А тоді, коли, проростаючи із землі,
Дає парам прихисток численні ночі.
🌾🌾🌾🌾🌾🌾🌾🌾🌾🌾🌾🌾
І не люблю на квітах яскраві стрічки,
Що їх з такою любов'ю в'яжуть хлопці,
Я так не люблю коли свіжі пелюстки вкривають шовки,
Нехай краще просто вишити їх на шовковій сорочці.
🌾🌾🌾🌾🌾🌾🌾🌾🌾🌾🌾🌾
Хай нарешті прийдуть кати до свого каяття,
І нехай не помруть у неволі жодні стеблини,
І нехай цвітуть усі квіти до природнього зав'яття,
І це я зараз не лише про рослини.
🌾🌾🌾🌾🌾🌾🌾🌾🌾🌾🌾🌾
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851770
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.10.2019
автор: Іля Яр