Дощем змиває
Кров пролиту і
Труп ховає під
Водою з неба,
Рани замиває
Рано, неначе
Не було... А
Містика... Чи є
Вона? Хто дощ
Керує на користь
Свою? Чому він рани
Замиває і сліди?
Чи чародієм
Вбивця ж?
Нещаний випадок?
А може - плаче
Небо, що одна
Ще жертва дияволу
В алтар принесли
Вбивці? А чому?
Чому ж так шкода
Небу? Чому не хоче
Ще пускати знову
Душі вгору?
Бо хоче, щоб
Не були душі
Швидкі в русі, щоб
По землі вони ходили
І тільки тоді
Полетіли, коли настане час.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851962
Рубрика: Містика
дата надходження 19.10.2019
автор: KunYKA