Знову яв уві сні...
Дуже близько знайоме обличчя...
...зорі сіяла ніч
У колиску лісів таємничу...
Ефімерно світив
Половиною лагідно місяць,
І пили я і ти
Смак полинний і ягідний... Місіс,
Без якої не я
Буду я... Мов дорога внікуди ж...
Крім якої нія-
кої іншої прагнуть не будеш,
Той незмінний напій,
Що його на кохання обоє
Під сопілковий спів
Вітровію з гілок сухостою
Відпили, мов жертов-
ної чаші цикутовий присмак
В час ООСоАТО,
Так змістовно позбавлений змісту,
Де на зорі нічні
Витрачати кохання не личить...
...і у віщому сні
Те обличчя... З печаткою "вічність".
© Copyright: Серго Сокольник, 2019
Св. №119101808885
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851976
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.10.2019
автор: Серго Сокольник