Постій , не кидай в минуле багнюку,
Подай упавшій історії свою руку.
Ти знаеш як тяжко народу було ?
Багато чого сталось , та все це загуло…
А знаєш, як жадібно люди їли лопухи ?
А це ж було в тридцять третії роки !
Боялись люди Сталіна ,
Та й пухла вся Укра́їна.
І не мурчали у хатах коти ,
А на полях не паслись й воли .
Все їли людоньки підряд,
На вулицях тіла лежали в ряд .
Невинні люди страждали , голодували ,
За п’ять колосків на розтріл брали .
Сатрапи не жаліли навіть матерей ,
На їх очах вбивали малесеньких дітей
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852078
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 20.10.2019
автор: Катря Несмаш