Стежки ведуть вже до зими,
Це відчувають люди...
Готові і природа й ми,
По - іншому не буде...
В народі кажуть недарма,-
Якщо дощі йдуть косо,
То наближається зима,
Й вона уже на носі...
Хоч жовтень - це ще не зима,
На стику він з зимою,
Стежку до неї проклада,
А листопад - дорогу...
Жовтень усім напомина,
Щоб всі були готові,-
Стане господарем зима,
У просторі земному...
А ще він вдало спогляда,
Що діється навколо...
Всьому живому помага
І дивиться угору...
В прозорій холоднечі там,-
Летять птахи останні...
І завершають карнавал
В осінній каруселі...
В цей час у звірів лісових
Закінчується линька...
А ось у зайців - біляків,
Чомусь ще біла шубка...
Звісно, природи це секрет,-
Пора перевдягання...
Для хижаків цей час - пікет,-
Поживи й наїдання...
Знають про це і вухані
Ховаються уміло...
І в очереті, й в бур"яні,-
Для них це звичне діло...
На зимовий ідуть режим,-
І раки, й жаби, й риби...
А розпорядником всім тим,-
Є жовтень незлобивий...
Отож стежини до зими,
Вказує жовтень всьому...
До листопаду йдемо ми,
Він дасть зимі дорогу...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852088
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 20.10.2019
автор: геометрія