Цей жовтий лист на чорнім бруку
Поміж сердець і ніг биття
Лежить без поруху і звуку
І згадує своє життя.
Колись був гарним, соковитим
І зеленів, як огірок.
Робив повітря й око ситим
І грав у парі з вітром рок.
Купався в сонці, у серпанку
І відчував себе царем...
Його мітлою завтра зранку
Двірник з дороги прибере.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852199
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.10.2019
автор: Крилата (Любов Пікас)