Розійдіться тумани, дайте сонцю світить,
Аби висушить роси – сльозини.
Нехай смуток важкий на душі не лежить,
Хай просохнуть до щастя стежини.
У осіннім саду листя хай шелестить,
У танку, легко й ніжно кружляє.
Хай травиця подекуди ще побринить,
«Літо бабине» хай не минає.
Розійдіться тумани, ідіть у яри,
Свого суму сюди не пускайте.
Нехай сонце привітно ще світить згори,
І надіям розквітнути дайте.
21.10.2019 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852287
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.10.2019
автор: Валентина Рубан