Серце моє зранене і душа вся зболена
Діти мої, діти - нерв війни оголений
Діти мої, соколи - журавлиним стрекотом...
Скільки, доле, зміряєш синочкам ще декотрим?
Скільки відраховано тобою, підступнице?
З рідними роз"єднано
навіки, розлучнице.
Вдарить в перси тугою , болем і тривогою
За душею чистою, птахою-небогою
Що ж ти хижа, доленько, решетом просіюєш,
Націю слов'янську нанівець знецінюєш?
Сини мої, соколи, поміж журавлятами -
Двадцять, тридцять , сорок.... Зорями- хрещатими
В піжмурки загралася, доленько- підступнице
Чому не заступиш нас, Маріє- Заступнице?
Чому не вблагаєш ангелів- хранителів,
Щоб не віддавалися смерті визволителі?
Н. Карплюк- Залєсова
21.02.19.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852441
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.10.2019
автор: Надія Карплюк-Залєсова