Духовна поема
Святій Трійці і Богородиці
з любов’ю присвячується
1
Я та планета
що своїх країв не помічає
бо сяє!
я не пишу, а — більше
сяю
Твоя Любов, о Світла Діво,
усе
помітніш
утішає
все виявлене в світло —
стає
світлом
бо в Тобі — сяє!!
Твоя велика простота
що в своє коло
притягає
Боже! чи не цей всесвіт —
освятивсь —
і просвітивсь й палає?!!
Палає дивний всесвіт
звізд,
який свої краї — чи
знає?
Любов Твоя,
що зрушила, — та знає.
Як ангелом стають —
може яскравість світла
звідомляє
а серце хай пала
та й все світло співає!!
2
Спільність чуття — бува?
Та ж знають!
Те співчуття Божественного
що у всіх — те
к Божеству і притягає —
світло в усіх й співає
і — співає!
Кого за груди
і кого за спину
це в космосі і поверта
людину
і наверта і притягає
й чи хто спинить?
у всіх світло співає
і — співає!
3
Стовп світла, що
здіймається й
все притягає!
й любов — окриленням
й ці крила підіймають
а по землі ідучих
мов землетруси
очищають
в світло — душі!
Та й Бог несе
світлоспіваючих
у світлі — душі —
25.09.2019, Київ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852470
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 24.10.2019
автор: Шевчук Ігор Степанович