до щему дощило / лящало між скронь
вкрадалися сумніви зміями в череп
ці двері_ подоба роззявлених щелеп
цей погляду відблиск – жертовний вогонь_
>
процесії люду в матерії мряки_
тиск зламаних слів та навіяних мар_
складаються пазли / ввижаються знаки,
у дзвін без’язикий горлає дзвонар_
>
він йшов по межі між смолою та снігом,
кружляв падолист і пливли міражі,
нервові сплетіння тримали інтригу,
тремтіли кубічних структур вітражі_
>
байдужий лялькар кинув ниць хрестовину
знеструмлене тіло на драних колінах
вчепилося загнаним звіром за стіну
хімічних ілюзій на щастя руїнах_
>
на зламаній голці танцює тінь тіні,
сліз відчаю стронцій з-під врослої маски,
знесилена жертва в міцній павутині
за вічність від світла / за крик від поразки_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852523
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.10.2019
автор: Ки Ба 1