Дитинство безтурботне, босоноге.
Мого життя - трояндові літа.
– Прошу тебе, не поспішай в дорогу,
Адже назад загубиться тропа.
Хай полечу ще ластівкою в небо!
Метеликом торкнуся пелюсток.
– Постій, не йди! Хіба вже є потреба?
Затримай казки райдужний місток.
Ще покружляю з буйним вітром в полі,
Спиваючи уранішню росу.
Ще повальсую в зоряному колі,
Відчувши срібних променів красу.
–Лиш зрозумій! Прощатись так не просто,
Бо чарівна твоя всіляка мить!
В твоїх обіймах легко й медоносно,
Все зрозуміло й радістю дзвенить.
–Тож зачекай, дитинство босоноге!
Мого життя - веселчаста пора.
– Прошу тебе, не поспішай в дорогу,
Адже назад загубиться тропа.
25. 10. 2019 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852547
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.10.2019
автор: laura1