Туманний ранок. Осінь золотава.
Бездомні пси ричать із далини.
Сиві хатинки, як якась оправа,
Де синій дим пускають комини.
Сонце розтало в синьому тумані,
Не видно неба, лише сивачі.
Дозрілий виноград до себе манить
І викликає винний смак в душі.
А молоде вино до себе кличе,
Цей запах, як орел із далини.
Воно розкішне, ніжне й таємниче,
Із присмаком морської чужини.
Вино завжди відновлювало сили,
Поети в віршах славили вино.
В окремих з них повиростали крила,
Про кров землі нагадує воно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852583
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.10.2019
автор: Віталій Назарук