Поклади мене в люльку, Господи!
Колихай мене, неколисану,
Відспівай мене власним способом,
Я на сірих полях записана…
Поцілуй у чоло засіяне,
Не зійдуть вже на ньому пагони…
Перед сном попрощалась з мріями,
Хай керують до волі спраглими.
Пригорни мене, милий Господи!
Ще із лона боюсь я темряви,
Накажи, щоб тоді виносили,
Як розділять пісні із землями!
Накажи, щоб у слід не плакали!
Опустили щити зі списами…
Пізно битись – не стало матері!
Колиши мене, неколисану...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852658
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.10.2019
автор: Юлія Мальована