Біля троянди виріс маленький ясен. Власне його тут не садили. Напевно, вітер заніс насінину-крилатку і вона прижилася. Ясен швидко підростав, адже троянду поливали, підживлювали, значить усе діставалося і йому – ясеню. Ясен не заважав троянді, бо поки був невеличкий. Але він - лісове дерево, яке виросте дуже високим і йому не місце на грядці біля троянди.
Біля колії простяглась широка лісосмуга. Там росли високі листяні дерева, трохи нижчі і багато кущів. Напевно, звідти потужний вітер і заніс насінину ясеня: в посадці росло дуже багато ясенів із густою кроною. Гілки із старих дерев засихали і падали. От їх збирали, щоб зробити дрова.
Біля стодоли сусіда ріс колись височенний старий ясен. Можливо його вітер теж приніс насіниною із лісосмуги. Та сусід його зрубав, щоб високе старе дерево не упало на хату, чи стодолу.
Квіткова фея вирішила: ясеню не місце у саду. Час йому повертатися до своїх. У лісосмугу. Дерево викопали і посадили біля інших дерев. А ще додали саджанці аличі і вишні, які теж виросли біля декоративних кущів.
Навіть із дуже малої насінини може вирости високе дерево. Особливо, якщо дерево ростить насіння із крилатками і щедро дарує його вітру для розповсюдження.
Якщо щось забираєш, то треба повернути, бажано із сторицею. Якщо доля, чи вітер занесли на не призначене місце, то прихильні руки можуть пересадити, щоб зробити захисну лісосмугу кращою, вищою і міцнішою.
15.09.2019-26.10.2019.
Світлина автора.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852713
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 26.10.2019
автор: Светлана Борщ