Берегів розцяцькованих Мекка.
Світ, немов зачарований птах.
Сниться вітер дороги лелекам,
Їжаки хазяйнують в садах.
Моя осінь, туманна фортуно,
Із околиць зів’ялих гаїв,
На твоїх павутинових струнах,
Дай заграю усе, що хотів.
А вона, посміхнувшись устами,
Неповторно червоних калин,
Пропускає хмарин оригамі,
Крізь схвильоване сито хвилин…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852716
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.10.2019
автор: Стяг