Україна тихо помирає
Стогне у конвульсіях війни,
Рідне слово значення не має
З цього приводу не має і вини.
Скрізь лунають вже шансони
Мало де звучить вкраїнський твір,
Нами правлять вже давно масони
Й кидають наш нарід в вир.
А в тому вирі все кружляє
І все воно чуже для нас,
І скільки часу так ніхто й не знає,
Коли й який кінцевий шлях.
В тому що коїться в Країні
Не лиш агресора вина,
Біда що ми всі не єдині
Нас не з*днала Матінка Земля.
Нас не єднає мова і культура,
Нас не єднає віра у Христа,
Нас не єднає ні війна ні горе,
Нас не єднає бідність і біда.
А Україна тихо помирає....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852839
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.10.2019
автор: lileia