Спідницю справили мати.
Картату, суконну, «кльову».
Дарма, половина зарплати
Пішла на моднячу обнову.
Купили в сільпо по-блату
(Кому випадала втіха?)
«На празник», – казали мати
До се́бе самої стиха.
І клали в тканину грубу
З махоркою папіроси,
Щоб міль поламала зуби,
Бо «…ле́тає, де не просять…»
Чи стало вдягнути о́деж?
Щадила. Ой, як щадила!
Мов крам на мільйонну продаж,
Чи Янгола чисті крила.
Легенько торкнусь вустами,
Клітчастий вінтаж із скрині.
Немає у хаті мами,
Холодна байдужість в сінях.
Пропахла стара обнова
Гірким тютюном і віком.
До неї веду розмову
У серці безмовним криком.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852915
Рубрика: Присвячення
дата надходження 28.10.2019
автор: Нея