Вдивляючись в майбутнє на долоні,
я побачив велику бабку,
котра відбивала крилами веселку, примостившись
на старезному, трухлявому, дерев'яному хресті.
Хрест зростав прямо з потрісканого глиняного літа.
Літо обпікало долоню
пекельним сонцем.
А з порізаного мізинця
по краплі витікало минуле
і засихало
аспідно-чорними горами
на видноколі моєї уяви.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852967
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.10.2019
автор: Лао Лю