Кров людська-не водиця,
Кожен це знає,
Та чому ж тоді нас браття,
Нещадно вбивають?
Чи сліпі вони?бездушні?
Ні,я точно знаю!
Просто їм не правду кажуть,
А правду ховають...
Треба встати та порвати,
Кайдани прокляті,
Годі на слов'яни-браття,
Могили копати!
Нехай в полі квітнуть маки,
Не хрести-могили,
Нехай сміх дитячий лине,
А не сльози милих...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852972
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 29.10.2019
автор: Іля Яр