Якщо я раптово впаду,
Не від розпачу-болю –
Програю, собі на біду,
В поєдинку з ганьбою,
Зіб’юся зі світлих шляхів,
Вітер правди в вітрилах
Приспить необачності спів,
Марнотратністю сили
Змелю, загублю, відречусь,
Мрій - понівечу вістря.
Весь світ доведу до плачу,
Щирих тверджень обійстя
Вогнем оскверню, глухоту
Перейму змій гримучих:
Ввімкну на звучання "люблю",
І байдуже, що штучно,
Кричатиму поглядом: "Геть!!!" –
І здійматиму бурю,
Слів болісних, ярості смерч
Відпущу та зруйную
Довкола усе і себе
Із середини знищу –
Чи стане любові тобі
На душі попелищі
Звести храм?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852983
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.10.2019
автор: Серафима Пант