Я не знаю, як на світі в самоті б жила?
Але є у мене діти — два моїх крилА.
Два синочки ясночолі, янголи мої,
Ви і в радості, і в горі зАвжди при мені.
Ми із татком вас ростили змалечку в труді,
Спортом гартували сили в рОки молоді.
А літа пливуть так швидко! Татка вже нема...
Сивочолая Лебідка — я тепер сама.
Тане сила, слабнуть крила, у душі журА
Та мене не залишили два моїх орла,
Той ліворуч, той праворуч — підняли в політ!
Ви — моя розрада, поміч, ви — мій білий світ!
Богу дякую в молитві, дав мені в житті
І святого чоловіка, і синів святих.
Не живу самотньо в світі — Господу хвала!
Є у мене гарні діти — два моїх крила!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852997
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.10.2019
автор: Людмила Григорівна