Красунечко осінь, художнице осінь,
Ти дай мені трохи своїх кольорів!
Я намалюю замріяну просинь
І білого птаха, що в небо злетів.
Позич золотого багато-багато,
Для пишних нарядів лісів та левад,
Рясних чорнобривців моїх біля хати,
І щоб залишилось хоч трохи на сад.
Ще жменьку відтінків, у тебе їх безліч,
Аби передати зажуру й красу,
Сріблясті дощі та безхмарності велич,
Оману туманів та плинність часу.
Багряного дай, намалюю калину,
Й намисто для неї на заздрість усім!
В кімнаті повішу осінню картину,
Нехай звеселяє зимою мій дім!
(с) Надія Семена
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853055
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.10.2019
автор: Надясемена