Не для того пишу я вірші,
Щоб ховатись за спинами літер.
Ніяк не звикну до світу в іржі,
Все благаю, щоб хтось її витер.
Чужі слова прикривають дно,
Мене лякає слабкість підлоги.
Промили мізки червоним вином,
Забути змусили цінність дороги.
Збирають пил повсякденні думки,
Ніхто не здатен їх поховати.
Шукаєш в душах пусті сторінки,
Та з них давно вже збудовано грати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853120
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.10.2019
автор: Юлія Рябенко