Плаче осінь, ридає:
"Вітер шати мої роздирає
І кидає мою позолоту.
З цим змиритися я не хочу!
Зовсім голою стану я
І оголиться моя душа.
Я ще хочу, щоб сонечко гріло,
Позолота моя ясніла,
І свою запізнілу любов
Щоб змогла я зустріти знов."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853148
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.10.2019
автор: Haluna2