Палає листя — не Стожари,
Кущі жаріють вдалині,
Осінні промені-мольфари
Від сонця кидають вогні
На літо бабине спізніле,
Що не злетіло у блакить,
Дощами змокле, відсиріле —
Принишкло в травах і мовчить.
А де ж йому узяти крила? —
Забрали в ирій журавлі,
І не розправити вітрила —
Прикуте слізно до землі,
Ажурно більше не плететься,
Висить на травах, як мара.
В природі якось так ведеться —
На все свій час, своя пора.
30/10/19
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853185
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.10.2019
автор: Lana P.