Тону в тобі, моя ти осінь,
моя улюблена пора –
злотаві килими і коси,
ця неймовірна світла гра...
Твій погляд так багатозначний,
що пролісок в моїй душі,
вже йду з тобою, на удачу
по, серцем писані, вірші...
Ця червлена, мов кров, калина –
Вкраїни доля запеклась.
Все мрія павутинням лине,
в пажитницю нарід звела.
В кінці стежини синь туману –
мережана струна надій.
Кудись за овид зве омана,
як змах її магічних вій...
01.11.2019р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853381
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 01.11.2019
автор: Променистий менестрель