-Я вже вирішила, мамо,-
Каже Ганя у неділю,-
Вийду заміж за Івана,
Тож готуйтесь до весілля.
-Що ти, доню, Бога бійся!
Я скажу тобі відразу,
Скільки хлопців було в тебе –
Всіх доводила до сказу!
А Іван цей - сиротина,
І родини він не має,
Пожалій його, дитино,
Він тебе іще не знає,
Що ти та у нас зміючка,
До роботи геть ледача,
Дармоїдка й білоручка,
І брехливу маєш вдачу.
Вані бідному дісталось –
Доля скрізь його тріпАла,
А візьме тебе за жінку,
То життя його - пропало!
Нащо брати гріх на душу?
Можеш думать, що завгодно,
Врятувати хлопця мушу,
Бо я теща благородна!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853418
Рубрика: Гумореска
дата надходження 02.11.2019
автор: Катерина Собова