місяць жовтогрудий застряг в димарі
старого будинку на Сухому фонтані
і сяйво од нього розване на сутулих акаціях
мов свіжовипрана білизна
я продираюсь до нього
крізь хащі що дряпають щоки
лишаючи позаду вогні понад лиманом - недопалки дзигарок
що тліють з тамтого берега
у моїх вухах і крові
саксофонне соло Джона Лурі
що розтоплює ніч найскорше у серці
що запалює очі мов ті лампадки
і я уперто повторюю зціпивши зуби
попри вітер
який раз через раз забира навушника з вуха
що світло у темряві світить
і темрява не обгорнула його
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853487
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.11.2019
автор: Олег Дорош