Життя крізь роки проплине
Як щось звичайне і щоденне,
Й помилуй, Господи, мене,
Коли подумаєш про мене.
В душі багато сподівань
І розпачу багато було,
Казав я серцю – перестань!
Та серце начебто й не чуло.
За мріями блукав мій слід,
Довкола плутались дороги,
Тому прожить життя без бід
Не кожному хватає змоги.
І сонце світить не щодня,
Що ночі не сіяють й зорі,
Думки про вічне, про буття,
Приходять нам скоріше в горі.
Життя крізь роки проплине,
Збіжать незліченні хвилини,
І холод тіло обійме,
Як вічний спокій домовини.
13.03.2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853574
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.11.2019
автор: М. Севастьянов