***
Навій мені у душу білих снів -
таких легких і зовсім невагомих,
як білий цвіт черешні навесні,
як хвилі голубі морів бездонних.
Нехай пливу, нехай собі пливу,
мов шаль тонка, загублена світами.
Хай буде все у сні, мов наяву,
але зодіте лиш у світлі гами.
Бо так багато в серці різних драм,
далеко нелегких і непрозорих,
що хочеться не тут побути, там,
де сни і ніч, де неба вись і зорі.
Такі тендітні і такі ясні,
такі далекі і такі прекрасні.
Навій мені отих щасливих снів,
де серце не печалиться й не гасне.
Де подих не спиняється на раз,
коли розпука стукає до хати,
де все гаразд, де все завжди гаразд,
де мріється і хочеться літати.
Немов пташкам отим, що навесні,
купаються у небесах бездонних...
Таких сьогодні потребую снів -
легких-легких і зовсім невагомих...
16.10.19 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853602
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.11.2019
автор: Леся Геник