Від дружини Іннокентій
Вбік відводив очі,
Бо додому прителепав
Десь посеред ночі.
Розказав її туманно:
-Дав сьогодні маху,
З своїм другом, із Вованом,
Довго грали в шахи.
І ця гра так захопила
(Зовсім це не жарти),
Тут у мудрості вся сила,
Це ж тобі не карти!
Слава Богу, поєдинок
Матом завершИвся,
Виграв я, бо Вова зразу
Трохи помилився.
А Вован у цю хвилину
Тихо сидів в шафі,
Дивувався, бо ні разу
Не грав зроду в шахи.
І пишавсь собою дуже:
-Я програв, одначе,
Розквиталися ми, друже,
Я тобі віддячив!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853718
Рубрика: Гумореска
дата надходження 05.11.2019
автор: Катерина Собова