На згині верески трамваю
і три копійки на квиток,
життя летюче з нами грає,
шістдесят п'ять – це не ковток
в тих непростих п'ятидесятих...
Скрізь бруківка , ще не асфальт,
два поверхи і піл дощатий,
іще не часто чуєш фальш.
Там по війні ще десять ледве,
живим все в радість дім, сім'я.
Нам, дітям, на велосипеді,
на самокатах – ти і я
круги по першому асфальту,
й майбутніх шрамів ген сліди;
та спроби першого ще сальто,
плисти, здолавши глиб води...
За копійки в кінотеатри–
електросвітло на селі.
Спецодяг..., та іще із армій!?,
та й будівництво – квіт велінь.
Та головне – усмішки й гречність
і вечорниці по домах,
де щирість і чистосердечність.
Любов так вічна наших Мам...
06.11.2019 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853829
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 06.11.2019
автор: Променистий менестрель