Минають дні, минають ночі...
В життєвій нашій суєті
Засліпленії часто очі,
Не бачать, що важливе ,ні!
Не чуєм часто крик душі,
Що в ранах вся, що аж у крові,
Стаємо і глухі ,й німі,
Скупі у слові, у любові.
І черствіють наші серця,
Слово "прости"зовсім зникає,
У світі цьому без кінця
Ненависть тільки процвітає.
Опам'ятаймося усі,
Чи болі не несем Христові,
Коли застрягнем у скверні,
А він благає лиш любові?!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853982
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.11.2019
автор: Haluna2