Час згасає дуже швидко,
В душі - безлад і розруха,
Там дуже глибоко і липко -
- Прийде тільки одна туга.
Як та муха в молоці,
Крутишся, не знаєш де подітись
І куди тепер піти?
Світ за очі - от куди!
Це не жарт - це все реальність,
Жорстока і кривава, як війна
І куди ж поділась наша пристрасть?
Втікла! Злякалася вона,
Що ми не поважаємо себе
Відколи ми морально застарілі,
Щемили дух усе сильніше,
Залишили слова відгорілі.
Дивись на цей проклятий рай,
Що його люди осквернили,
Усе і вся заполонили -
- Зник чудесний водограй.
Але прийде отой Спаситель,
Прийде і визволить усіх,
Але не думав Визволитель,
Що його виставлять на сміх.
Забрався геть наш Полководець,
Прийшов до висновку такого:
"Уже не повернуть усього того,
що радістю мільйонами сердець
наповнювали їхніми сльозами,
Усе померло: і добро, і зло,
Лиш за носи усіх водили,
Тупе, безсовісне ярмо".
Instagram: www.instagram.com/_pr0b0tr0n_
Facebook: www.facebook.com/pr0b0tr0n
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854123
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.11.2019
автор: Garmata