СВІЧКА ОСЕНІ



Набурмосена.
Набундючена,
Вітром  спритним  
У  полі  закручена.
Вона  сердиться  ще  й  змагається,
З  літом  бабиним  сперечається

Тої  пісні  суть
Жорна  часу  труть,
Хліб  -  життя  з  тогО
борошна  печуть
Лиш  до  Стрітення  дочекатися-
Буде  пасочка  випікатися....

Спантеличена
І  насичена
Кольорами  вогню  
Закосичена.
Заплітайтесь  з  багрянцю  і  просені
Тихі  зойки  розкішної  осені.

Я  скажу  тобі:
Допобачення!
В  своїм  золоті  -  
Нерозтрачена.
На  задвірочках  тихих  літечка
Знов  запалиться  твоя  свічечка

Н.Карплюк-  Залєсова
12.11.18.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854407
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.11.2019
автор: Надія Карплюк-Залєсова