Лiто промайнуло,
щастя обминуло.
Осiнь днi вдягнула
у подерту шаль.
Мокрi тротуари,
в небi сивi хмари...
Почуттiв примари
вiдлiтають в даль.
Все колись буває:
i зiрки згасають,
i любов минає,
вiдчай настає.
Сльота та тумани
сиплють сiль на рани...
Дощ бесперестанно
зранку ллє та ллє.
Все в життi буває:
ми дiйшли до краю...
Тiльки я не знаю,
де знайти слова,
щоб тобi сказати:
буду я чекати,
буду пам'ятати,
бо любов жива.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854782
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.11.2019
автор: Денисова Елена