* * *
Об очі перші. Точні.
Цей світ обточу.
Вернутися до Бога —
до юності й кроків
спромоги...
Яка сильна любов до Бога!
Старі все про старе.
А я поклався серцем
всім життям в дорогу
і це всіх обдере.
Й мене лиш продере!
Не кава це. І кава не бере.
Свій весь старий. Старі всі
про старе...
чуй, шурхають ногами
по порогах...
це юність?
Навіщо юності — весь сік
сумних дерев?!!
Це я в Христі,
справа Христа —
любов Христа —
не вмре!!
Бо й я так хочу.
Об очі Його перші. Точні.
Весь світ обточу!
Вернувся я до Бога—
до юності! І новизни спромоги...
Це треба полюбити Бога!!
Ох, тоді й гній не гній.
Тоді із серця вирвав смерть —
і Світло,
і в Світлі —
світ весь свій.
І бачиш — що любов —
Божа любов все носить,
й не крутиш носом.
Вернутися до Бога! —
до юності і крил. І змоги.
І — перемоги!!
15.11.2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854788
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.11.2019
автор: Шевчук Ігор Степанович