Дзвінка печаль


Печаль  за  світлою  Любов’ю!
Вже  з  серцем  розтопленим  
й  з  болем!
і    десь  багато  слів  —  і  що?
їх  тягне  в  очезаглядання
й  —  тремтять  —
Боже,  храни  кохання  
Боже!  де  Ти  це  ми
де  Ти  і  ми  палання
й  тремтять  —
а  ось  слова  —  
це  загасання??


...Та  говоріння  серцем!!  
можна  нам
розпалювать  чекання!
Боже  —  вірне  Око!


А  ви  зробіть  півкроку
від  мороку
й  мороки
ох  я  за  ногу  потягну  —
й  верну  всіх  
в  Небо
і  в  поезію  верну!!

28.10.2019

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854790
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 15.11.2019
автор: Шевчук Ігор Степанович