У кенгуру синок весь час в кишені лиш.
- Іди поскач, мале. Бо там сидиш, їси і спиш.
Бо ж ти, як страус. Голову в пісок. Й нічого більш.
Нехай там що. Від всіх утік. Сховавсь. Закривсь собі.
Малий лиш очі звів: - Ще встигну бачить світ отой.
Мені тут добре, ситно, тепло. Й не чіпа ніхто.
Айфон, планшет, комп'ютер. Модний ґаджет. Фільм чи гра.
Такі часи. В сучасних діток голова в екран.
Мобілка й комп. Навкруг їх більше не цікавить світ:
Книжки чи мандри, друзі, хобі, спорт, знання нові. 16.11.19
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854881
Рубрика: Байка
дата надходження 16.11.2019
автор: НАСИПАНИЙ ВІКТОР