Моя душа страждає
А серце не знайде покою
В цім світі грішних душ
І незлічених мрій
Моя печаль мене вбиває
А сміх не звеселяє
Хотів би я побути в іншім світі
Де міг би я побуть на самоті
Моя самотність, вона мене вбиває
Вона неначе ЛСД
Без неї й дня прожити я не можу
Від неї я отримую лиш кайф
Цей кайф неначе пивний солод
Та явно він неначе той арктичний холод
Від нього я колись замерзну точно
А поки я отримую лиш кайф
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854950
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.11.2019
автор: Пуха Павло