Хмарки пливуть неначе пароплави,
Червоне сонце стелить перини.
Сиджу на лавці, філіжанка кави
Шле диво-запах вдаль через тини.
Колишуть тишу кучеряві думи,
Вкриває річку золотий туман.
І додає до кави трішки суму,
Неначе чари додає шаман.
А вітер - злюка дує без зупину,
Тумани закружилися в танку,
Він видається застелив долину,
Шукає собі пару у вінку.
Засутеніло і зоря вечірня
Дивилася далеко із-за хмар
І посміхнулась ніжно, і привітно,
Неначе додавала ночі чар.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855054
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.11.2019
автор: Віталій Назарук