В природі все ж буває збій:
Весна у осені блукає.
Чекаєм ми зими завій,
А тут ось вишня розцвітає.
На сонці бачимо ми п"ятна,
Та все ж радіємо йому.
Погода дарить дні спекотні,
Осінні дні такі... Чому?
Радієм ми осіннім вчинкам,
Ці помилки все ж пробачаєм.
Приймаєм радо ці відтінки,
Насолодитись поспішаєм.
Чому ж так боляче сприймаєм,
Цей збій у рідних душ тобі?.
Весь час у себе це питаєм,
Хто дасть цю відповідь мені?
Чому черствіють людські душі,
Чому гризе їх так іржа?
Чому до всього так байдужі,
Що буть людьми так заважа?
[img]https://cdn.pixabay.com/photo/2016/04/16/12/59/cherry-1333018_1280.jpg[/img]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855270
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.11.2019
автор: Н-А-Д-І-Я