Я помахаю осені рукою
І проведу її на відпочинок.
Холодний вітер понад осокою,
Затіяв із дощем свій поєдинок.
Періщать краплі вітрові в обличчя,
А він здуває їх щоб впали в річку.
Ніколи не принизиться величчя,
Запалить гордо, ще яскраву свічку.
Достатньо вам вже сперечатись друзі
І годі витрачати свої сили.
Ви краще потанцюйте двоє в лузі,
Омийте й причешіть крутії схили.
Такі слова промовила їм осінь
І усмішку лишила на обличчі.
Відбилося відлунням безголосим,
Упав листок із гілки на узбіччя...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855284
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 20.11.2019
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)