В житті не раз
Лишався сам на сам.
Губились мрії,
Кидала надія.
Молитву слав
Тоді я небесам,
Мене можливо
Небо зрозуміє.
В кулак збирав
Розкидані шматки,
Свого життя –
Любові і Надії.
Тоді мені
З небесної руки,
Вселялись в серце
Думи золотії.
Щодо кохання,
Це в мені святе.
Живу коханням
І про нього мрію.
Воно людині
І дано на те,
Щоб повернути
Віру і Надію!.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855384
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.11.2019
автор: Віталій Назарук