Тобі листів я не писав,
Бо в цьому не було потреби.
Хоч я, бувало, так скучав…
Про це знав я і синє небо.
Я всі листи писав в душі,
Все говорив, що відчуваю.
Проте святе не ворушив,
Ти добре знала, що кохаю.
Я інколи просив вітрів,
Щоб почуття мої понесли.
У дні такі, коли я тлів,
А так хотілося воскрести.
Колись ще напишу листа,
Він стане сповіддю для тебе.
Бо ти в душі моїй свята
І хай мене осудить небо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855492
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.11.2019
автор: Віталій Назарук