А осінь знов нас покидає,
За нею в сад прийде зима.
Та серце ще тебе чекає
І вірю я, що не дарма.
В далекий край пода́лись гуси,
Не буде їх аж до весни.
А я тебе таки діждуся,
Бувають все ж пророчі сни.
І я у сни ті дуже вірю,
Бо зустрічаю в них тебе.
Вони несуть мені надію,
Вона в душі моїй живе.
При зустрічі загляну в очі,
Тебе нікому не віддам.
Шаленні з нами будуть ночі,
На зло сто - тисячам вітрам...
І хоч зима насипе снігу,
Щипати буде морозець.
Напишем ми життєву книгу,
Теплом закоханих сердець...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855506
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.11.2019
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)