Такий час…
Ой, що твОриться люди,
Такий галас всюди,
Де літають літаки,
Посварились залюбки,
Півні два, ще й прилюдно,
В душі боляче, сумно.
Той протягує руки,
Не жаліє сорочки,
А лице, як у пушку,
Згубив гідність всю людську.
Ой, сором…
Як ганебно, що сказати,
Та це ж наші депутати,
Виславлялись на весь світ,
Що країни,це є цвіт,
У Верховну, йшов раду,
Так здалось -до параду.
Погляньте…
Боже де ж, ті закони?
Відчай взяв й до ікони,
Тож контракт, що на світло,
Тихо так й непомітно,
Із Росією вклали,
Щоби більше, мать крали.
Так давно без довіри,
І на краще без віри,
В незалежність нашу,
Мати пенсію кращу,
Про народ щоби дбали,
Повсякчас не кричали.
Ой, що це?
То немов блискавиця,
Геть червоні всі лиця,
Шумлять землю продати,
Все до нитки - забрати,
І щоб ми поніміли
Мовить слова не сміли.
І у містах, і в селах,
В людей біль, невеселі,
Це що рік - тридцять третій?
Знов настав на планеті?
Сум то ж вийшли на протест,
Де ж обіцяний прогрес?
Що всі добре живемо?
Ой під серцем так щемно.
Комусь - сміх й комусь сльози,
Боюсь будуть (погрози),
Не всі шоу - це знайте
Рідний край не продайте!
Слухайте…
Ох наш пане президент,
На що цей експеримент?
Тож казав референдум,
Ти виконуй, свій задум!
Як ні ж людям поясніть,
Кожен сумнів розженіть.
Референдум то ж гроші,
Не живем у розкоші,
Ще підводять вас друзі,
Так багато, ілюзій.
Шановний...
Сміло йдіть до народу,
Щоб на все, він дав згоду,
Що катма́ часу, знаю,
Згляньтесь пан, закликаю,
Вам довірили усе,
Час для цього, іще є,
Бо ж урветься вже терпець,
Прийде й цій владі капець.
22.11.2019р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855512
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.11.2019
автор: Ніна Незламна