Зростали...
Колосились...
Сонячне тепло
їм замість батька
рідного було.
Життя давала
Матінка - земля.
Зірки зійшли
червоні...
Всі лани, поля
почули шепіт
повний гіркоти:
За нас вбивають!
Нелюди, кати...
Відлуння досі
йде тих голосків -
п‘яти розстрільних
жита колосків...
Зростали...
Колосились...
А бур‘ян терор
серпом і молотом
створив голодомор!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855517
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 22.11.2019
автор: Ірин Ка